Як встановити кухонну витяжку

Кухонну витяжку встановлюють так: спершу обирають тип (купольна, вбудована чи плоска) і режим роботи (відвід у вентиляцію або рециркуляція), рахують потрібну продуктивність під обʼєм кухні, навішують корпус на потрібній висоті над плитою (75-80 см над газом, 65-70 см над електро), прокладають повітровід діаметром 120-150 мм зі зворотним клапаном і підключають витяжку до заземленої розетки. Нижче – повна покрокова схема з порівнянням типів і висотами.

Перш ніж купувати й вішати витяжку, корисно мати загальний порядок ремонту кухні: електрика й вентканал готуються на чорновому етапі, а сама витяжка монтується вже по готовому фартуху й кухонних шафах. Якщо ви тільки плануєте роботи, спершу перегляньте загальний гайд З чого почати ремонт – там розкладено послідовність етапів, у яку вписується й монтаж витяжки.

Кухонна витяжка – це припливно-витяжний пристрій над варильною поверхнею, який втягує жир, пару, дим і запахи від готування й або виводить їх у вентиляційний канал (режим відводу), або очищує через жировий і вугільний фільтри й повертає в кімнату (режим рециркуляції). Нижче розберемо вибір типу, розрахунок продуктивності й увесь монтаж крок за кроком.

Купольна, вбудована чи плоска: який тип обрати?

Тип обирають за компонуванням кухні: купольна стає над окремою плитою як акцент, вбудована ховається в шафу над поверхнею, а плоска (підвісна) кріпиться під навісну шафу в малих кухнях. Усі три можуть працювати і на відвід, і на рециркуляцію – відрізняються вони габаритами, продуктивністю й тим, скільки місця займають.

Купольна (камінного типу) – найпродуктивніша, з потужним мотором і великою площею всмоктування, тому її ставлять над острівними й широкими плитами. Вбудована економить простір: видно лише висувну панель, а корпус схований у шафі – оптимальний компроміс між тягою й естетикою. Плоска підвісна найдешевша й найкомпактніша, але слабша по тязі, тож підходить для малих кухонь і помірного готування. З досвіду на стандартну кухню 9-12 м2 найчастіше беруть вбудовану на 60 см – вона тягне достатньо й не виглядає громіздкою.

Відвід у вентиляцію чи рециркуляція?

Відвід виводить забруднене повітря назовні через вентканал – це найефективніший режим, який реально прибирає пару й вологу з кухні. Рециркуляція пропускає повітря через жировий і вугільний фільтри й повертає його в кімнату – її обирають, коли немає доступу до вентканалу або повітровід проклали б надто далеко.

Відвід виграє за чистотою повітря, але потребує повітроводу до шахти й справної вентиляції; рециркуляція простіша в монтажі, проте вугільні фільтри треба міняти кожні 3-6 місяців, а волога й тепло лишаються в кухні. За нормами ДБН В.2.5-67:2013 щодо опалення, вентиляції та кондиціонування кухня з газовою плитою має забезпечувати витяжку не менше 90 м3/год, і саме режим відводу гарантовано виконує цю вимогу, тоді як рециркуляція вологу не видаляє.

На практиці, якщо доступ до шахти є й він не далі 2-3 метрів, я завжди раджу відвід: різниця у відчутті повітря після смаження величезна. Рециркуляцію лишаю для випадків, коли плита стоїть біля вікна далеко від вентканалу.

Як розрахувати продуктивність під обʼєм кухні?

Продуктивність рахують просто: обʼєм кухні множать на кратність повітрообміну. Базова формула – площа × висота стелі × 12, де 12 – норматив кратності для кухні; результат і є мінімальна продуктивність витяжки в м3/год.

За санітарними нормами повітря на кухні має повністю оновлюватися приблизно 10-12 разів на годину. Для кухні 10 м2 з висотою стелі 2,7 м обʼєм складає 27 м3, множимо на 12 – отримуємо 324 м3/год мінімум. До цього додають запас 20-30% на опір повітроводу, фільтри й коліна, тому реально під таку кухню беруть витяжку на 400-450 м3/год. Для газової плити кратність піднімають до 15-20, бо горіння газу додає продукти згоряння й вологу.

«Половина скарг на «слабку» витяжку – це не брак потужності, а недооцінений обʼєм кухні та довгий гофрований повітровід з купою колін. Рахуйте продуктивність із запасом 30 відсотків і ставте гладку трубу замість гофри – і навіть середня модель тягне відмінно», – Олег Кравченко, майстер-оздоблювач, 12 років практики.

На якій висоті вішати витяжку над плитою?

Висота залежить від типу плити: над газовою поверхнею витяжку вішають на 75-80 см, над електричною (індукція, склокераміка) – на 65-70 см від поверхні до низу корпусу. Над газом відстань більша, бо відкритий вогонь і висока температура можуть перегріти й деформувати корпус чи фільтр.

Занизько повішена витяжка над газом – це ризик загоряння жиру на фільтрі й оплавлення пластику; зависоко – падає ефективність всмоктування, бо пара розсіюється до того, як дійде до фільтра. За рекомендаціями більшості виробників оптимум для електроплит – 65 см, для газових – 75 см, а конкретне значення завжди вказане в інструкції до моделі. З досвіду беру середину діапазону: для електро ставлю на 68 см, для газу на 77 см – так і тяга добра, і голова не впирається в корпус над високою каструлею.

Повітровід, діаметр і зворотний клапан

Повітровід зʼєднує вихід витяжки з вентканалом і має бути якомога коротшим і прямим. Діаметр беруть під вихідний патрубок витяжки – зазвичай 120-150 мм; звуження труби різко знижує тягу й піднімає шум.

Кругла гладка пластикова труба краща за гофру: гофрований рукав через ребристу поверхню створює до 30% додаткового опору й гуде. Кожне коліно під 90 градусів – це теж мінус до тяги, тому трас з більш ніж двома поворотами уникають. На стику з вентканалом ставлять зворотний клапан – пелюсткову або мембранну заслінку, що пропускає повітря тільки назовні.

Зворотний клапан важливий не лише проти запахів: без нього при сильному вітрі повітря з шахти задуває назад. Якщо ви ще тільки готуєте кухню й навішуєте корпуси, корисно мати під рукою інструкцію Як навісити кухонні шафи – вбудована витяжка кріпиться саме в шафу, і її положення треба узгодити з рівнем гарнітура.

Покрокове кріплення й підключення до розетки

Корпус кріплять до стіни на дюбелі або в нижню панель шафи на саморізи, строго по рівню, після чого приєднують повітровід і вмикають витяжку в окрему заземлену розетку. Живлення – звичайне 220 В, окрема лінія не обовʼязкова, але розетка має бути з заземленням і розташована так, щоб шнур не проходив над плитою.

Розетку під витяжку зручно винести в сусідню шафу або за гарнітур. Якщо її ще немає або стара без заземлення, замініть її заздалегідь – як це зробити безпечно, описано в матеріалі Як замінити розетку. Працювати з електрикою треба при вимкненому автоматі.

Типові помилки при встановленні

Найчастіші провали – неправильна висота над плитою, звужений або гофрований повітровід і недооцінена продуктивність. Усі вони знижують тягу або створюють ризик, хоча сама витяжка справна. Ось чого варто уникати.

• Занизько над газом. Витяжка на 60 см над газовою плитою перегрівається, жир на фільтрі може загорітися. Тримайте 75-80 см.
• Звуження повітроводу. Перехідник зі 150 на 100 мм ріже тягу майже вдвічі. Діаметр – під патрубок витяжки без звужень.
• Гофра з купою колін. Ребриста гофра й три-чотири повороти додають до 30% опору. Беріть гладку трубу й мінімум колін.
• Немає зворотного клапана. Без нього запахи й протяг із шахти йдуть назад у кухню. Ставте клапан на вході у вентканал.
• Повне перекриття вентканалу. Якщо корпус закрив усю шахту, при вимкненій витяжці кухня без вентиляції. Лишіть природну витяжку поряд.
• Розетка без заземлення. Металевий корпус приладу над плитою потребує заземлення. Не підключайте у двопровідну розетку без землі.

Часті запитання